Незалежно від конструкції електрогенератора витрата палива на виробництво однієї кілоВат*години електроенергії залежить виключно від двох факторів: Коефіцієнта корисної дії самого приводного двигуна (бензинового, дизельного, газового), та потужності двигуна. При порівнянні витрат пального на отримання однієї кіловат*години електроенергії для генераторів однакової потужності перевагу не на користь інверторних. Для прикладу: Електростанція потужністю в 2,3 кВА без інвертора витрачає (вказано в паспорті) 330 грам пального, а інверторна 410 грам такого ж пального.

Електрична енергія, вироблена генератором в електростанції без інверторного блоку відразу передається безпосередньо споживачу. Електрогенератор в цьому випадку можна прирівняти до міні-ТЕЦ, яка по суті повторює такий же самий набір алгоритмів для вироблення та передавання електроенергії споживачам. В генераторі з інвертором отримана електроенергія (яку відразу можна споживати і яка по якості не гірша, а навіть краща) спочатку випрямляється, а потім перетворюється в напругу, форма якої дуже нагадує синусоїду, але при математичному розкладі її в ряди Фур‘є чи Маклорена, можна в ній знайти присутність гармонік вищих порядків (31; 37; 41; 43 та ін.). І насправді не насоси газових котлів чутливі до наявності гармонік, а, отже, й несинусоїдальні форми напруги, а записана в керуючий котлом мікропроцесор функція теоретичного вираховування можливої наявності гармонік вищих порядків.

Комп’ютерам, телевізорам, пральним машинам всіх типів (з прямим приводом, з колекторними електродвигунами чи з частотним регулюванням) та іншим побутовим електроінструментам немає ніякої різниці з якою синусоїдою і відповідно з якого джерела надходить енергія, а ефективність роботи цих споживачів у всіх випадках залишається сталою.

Вартість інверторного блоку в складі електростанції може досягати 50%. Сам же інверторний блок залитий твердою смолою і НЕРЕМОНТОПРИДАТНИЙ.

Автор стверджує, що надійність самого інверторного блоку і термін його експлуатації практично необмежені. Це неправда! Наприклад, виробники електроніки радять міняти всі без винятку електролітичні конденсатори менш ніж через три-п‘ять років незалежно від того, чи працював даний пристрій, чи знаходився в сприятливих умовах на складі.

Вбудований електронний захист в інверторному генераторі не дає можливості інколи ввімкнутися в роботу звичайному побутовому холодильнику. Звичайний генератор це «ковтає».

Неправда, що лише інверторні електростанції автоматично підтримують вихідну напругу на прийнятному рівні і управляють роботою двигуна приводу електрогенератора. В звичайних електростанціях є так звана «таблетка» («шоколадка», «на півмісяць», AVR), за допомогою якої підтримується вихідна напруга в певних межах. Частота обертів регулюється автоматично більшою чи меншою витратою пального.

Практично всі двигуни мають захист від зниження рівня оливи в картері. При недостатньому рівні оливи блокується подача іскри на свічку.

Майже всі автономні електростанції мають чотиритактні двигуни. Це не є пріоритетом лише для інверторних електрогенераторів.